Більше 2 років тому я серйозно зайнялася питанням харчування. Сироїдіння, вегетаріанство, трохи веганства, інтервальне голодування, але період без глютену – мій улюблений. Від нього враження і результати були найяскравіші.
Чому я вирішила спробувати
Надихнулася я книгою Д. Перлмуттера “Їжа та мозок”. Невролог, лауреат премій American College of Nutrition і Linus Pauling, людина авторитетна, паплюжить глютен і цукор, підкріплюючи свої погляди науковими дослідженнями і випадками з власної практики.
Глютен – це та сама клейковина, яка робить булочки такими апетитними, міститься в улюбленій манній каші, макаронах і солодощах, впливає на наш мозок не менш страшно, ніж цукор.
Мій власний аргумент – бабусі й дідусі, на яких я надивилася в дитинстві та юності. Хвороба Альцгеймера, стенокардія, деменція, інсульти – звичні атрибути життя після 70 років. Старенькі бояться намазати зайвий шматочок масла на хліб, майже не їдять яйця (холестерин!), зате хлібобулочні вживають з великим задоволенням, і так зі свого післявоєнного дитинства. Між букетом вікових хвороб і таким раціоном є підтверджений Перлмуттером зв’язок.
Я хочу здорову старість, тому я вирішила відмовитися від глютену і ввести в свій раціон більше корисних жирів і прибрати те, що псує моє здоров’я. До слова, ознак целіакії у мене немає, мети схуднути – теж. Мною рухає виключно турбота про своє здоров’я, мозок та нервову систему.
Яким став мій раціон
Я охоче смажила все, що смажиться, на вершковій або кокосовій олії, додавала її в каші, не шкодувала яєць, часто їла домашню випічку, а “важкі” горіхи були у мене замість десерту.
На сніданок у мене бували:
каша з з ягодами або сухофруктами;
замочений в кефірі або на воді мікс з насіння льону, кунжуту і чіа з фруктами;
безглютенові млинці з начинкою;
сирники, оладки з морквою або яблуком;
хлібці з авокадо, яйцями та зеленню;
омлет з сиром та овочами.
На обід:
салати в найрізноманітніших викладах (але без майонезу);
страви з сочевиці;
різноманітні стейки з капусти та гарнір;
рагу;
улюблений суп з цвітної капусти;
запечена риба з салатом з капусти і зелені;
юшка;
паста з морепродуктами;
омлет з овочами;
риба з рисом;
сочевиця з овочами.
М’ясо я не їм, але додайте ще, наприклад, легендарну котлетку з пюрешкою або биточками – в цій страві немає глютену, а котлети можна зробити з сочевиці. (Перлмуттер вважає, що м’ясо і молочка це ок, в його кулінарній книзі є багато м’ясних рецептів.)
Вечеря у мене завжди скромна та ледача:
пиріг (сочевичний, безглютеновий з маслинами);
сирна запіканка;
млинці, які я зробила з ранку;
просто тарілка фруктів з кефіром (взагалі не можна їсти фрукти на ніч, але я все одно їм);
хлібці з чим завгодно (арахісова паста + ягоди або насіння, солона риба, авокадо).
Висока вартість раціону без глютену – велика омана, в яку вас вводять цінники зі спеціалізованого відділу в будь-якому супермаркеті. Імпортні продукти коштують дорожче, як і готові безглютенові продукти. Вигідно брати потрібне зі звичайних полиць, тут все цілком бюджетно:
кукурудзяна мука – 30 грн;
рисове борошно – 40 грн;
бобові – 30 грн;
яйця – 20;
овочі у великій різноманітності, найдорожчий, що я бачила – перець по 100;
зелень, багато зелені!
безглютеновий сир 350;
молочка (гарне вершкове масло 55 грн, кефір – 25, сир 120);
горіхи – не дорожче 500;
жирні сорти риби, одна тушка скумбрії – 60 грн;
рис (басматі) – 70;
гречка – 30;
пшоно – 30;
оливкова олія – 70.
Явно дорого коштує горіхова мука, кокосове масло, деякі види горіхів, корисні підсолоджувачі. Масла потрібні в невеликих кількостях, без горіхового борошна впоратися просто, і особисто я не помітила в ньому нічого особливого. Замість підсолоджувачів у мене мед, банани, сухофрукти або звичайний рафінований цукор в випічку, 1 кг у мене йде більше 4 місяців.
Результати
В той тримісячний період я “граючи” пропрацювала 36 днів поспіль без вихідних, поєднуючи то 2, то 3 проекти, встигала проводити час з дитиною і навіть легко перенесла переїзд в інше місто. Чи це не результат? Я справді відвикла від традиційного харчування і зовсім не нудьгувала за хлібом, манною кашею і традиційними солодощами. Новий незвичний смак безглютенових мені подобався. Крім того, я стала менш дратівливою, а мій мозок в прямому сенсі працював по максимуму.
Крім того, я відчувала легкість. Всі продукти з такого раціону – легко засвоюються організмом, а всіх вітамінів, мікроелементів, мінералів та амінокислот при такій дієті в достатку.
Чому так сталося? Резистентність до інсуліну зросла, раціон, багатий корисними жирами, мав позитивний вплив на мозок, відсутність клейковини і збільшена кількість клітковини посприяли підвищенню засвоюваності корисних речовин.
Чому припинила
Я просто зірвалася, коли ритм мого життя круто змінився. Із затишного і звичного світу з постійною віддаленою роботою і декретом, я переїхала до великого міста, відправила сина в садок і влаштувалася на традиційну роботу з 8-годинним робочим днем. Втома, адаптація і цейтнот міцно прибили мене до відділу кулінарії в Сільпо, печива, снікерсів та напівфабрикатів.
Готувати їжу вдома клопітно, це вимагає часу, бадьорості і самодисципліни, а булочка – на відстані витягнутої руки в супермаркеті. Тут замкнуте коло – велика кількість вуглеводів в раціоні робить нас вічно втомленими, але сама легкодоступна їжа, – як на зло, вуглеводи.
Це було рік тому, за цей час я в черговий раз переглянула свої погляди на харчування. Вдома, в холодильнику і на кухонних поличках у мене глютену немає до сих пір. Тут все стало корисною звичкою. Але я не відмовляю собі в ароматних підсмажених тостах з дор блю і медом в суботу вранці, (на хлібцях не те), не привертаю зайву увагу в ресторанах і на корпоративах, можу їсти традиційні солодощі або навіть хот-дог, захоплена роботою.
Можливо, мій досвід щось прояснить для вас або вмотивує випробувати відмову від глютену на собі. Пробувати нове, прислухатися до свого тіла, прагнути до комфорту і всілякого велнесу – хороша схема, і відмінний спосіб зайняти себе дійсно важливою справою.
