Як обрати електрочайник

Електрочайник – звична, так би мовити обов’язкова, кухонна техніка для більшості сучасних сімей. Здається, що обрати прилад не складно. Це дійсно так: головних критеріїв вибору всього три, і про всі ми зараз розповімо детально.

Як вибрати електрочайник

Щоб це зробити потрібно розібратися як влаштовано механізм пристрою. Він зазвичай не складний:

підставка-основа (до неї приєднано дріт підключення до мережі);
ТЕН (нагрівач)
термостат;
колба й корпус.

Після включення ТЕН нагріває воду до заданої температури (найчастіше 100°С, але не завжди: деякі пристрої обладнані спеціальними програмами нагріву). При нагріванні утворюється пар, який підіймається по спеціальній трубці й розігріває пластину, яка взаємодіє з кнопкою вмикання-вимикання. Повністю розігріта пластина відключає механізм, і термостат припиняє подачу електроенергії. Деякі прилади додатково обладнані термопотом Він підтримує всередині вже нагрітої колби постійну температуру.

Незважаючи на схожість механізму, чайники сильно відрізняються один від одного матеріалом, з якого виготовлені, видом нагрівальних елементів, потужністю й конструктивними особливостями. А у деяких є додаткові круті фішки. Але про все послідовно.

Матеріал корпусу

Колби електрочайників виробляють з чотирьох типів матеріалу. Свої переваги і недоліки має кожен з них.

Пластик

Бюджетний варіант, лідер у продажі. Міцний, легкий, зносостійкий, велике різноманіття кольорів, моделей та дизайнерських рішень. З недоліків – у найдешевших моделях при експлуатації може з’явитись неприємний запах, корпус з часом темніє і стає крихким. Але цього можна уникнути, якщо купувати моделі, які мають знак якості. Фірми-виробники ставлять такий знак тільки на пристрої, з нетоксичного термопластика, який при нагріванні не виділяє отруйних речовин. Цей пластик має назву полікарбонат – він повністю безпечний в екологічному відношенні. А ось дешевий поліпропілен при нагріванні дійсно може виділяти формальдегіди. Вироби з нього краще обходити стороною (це стосується не тільки чайників, але й всього, що має контакт з їжею та питвом).

Нержавіюча сталь

Дуже міцні, ударостійкі, максимально довговічні. Частина моделей обладнана подвійними стінками, які утримують тепло всередині колби наче термос. Бувають глянцеві й матові. Стильні, гармонійно виглядають практично у будь-якому інтер’єрі, найефектніше поєднуються з кухнями у мінімалістичному стилі. Мінуси: відчутна вага, відносно висока ціна, на початку експлуатації може з’явитися металевий запах. Поверхня схильна до подряпин й збирає відбитки пальців. Якщо корпус недостатньо теплоізольований, що досить часто буває у найдешевших моделях, є ризик отримати опіки.

Скло

Найбільш екологічні й красиві: через скляну колбу є можливість спостерігати як закипає вода. Швидко нагріваються, дозволяють відстежувати рівень води всередині приладу через будь-яку ділянку стінки, а не лише через спеціальне віконце. Зустрічаються моделі з підсвічуванням, яке додає чайнику виключно зовнішню яскравість. Головний недолік – крихкість: хоч такі чайники і виготовляються з загартованого скла, падіння з висоти вони можуть не витримати. Також скло потрібно берегти від різких перепадів температури.

Кераміка

Нововведення в світі електрочайників. Екологічні, затишні, зі своєрідним декором і легким відтінком ностальгії. Практично не схожі на електроприлад, тому гарно виглядають на столі поряд з іншим кухонним інвентарем. Довго зберігають тепло, легко миються, не покриваються іржею. Закипають майже без шуму. Недоліки: ламкі, важкі, у багатьох випадках мають невеликий об’єм колби. Теплопровідність низька. Це збільшує час нагріву. Шкала завдяки якою можна відстежувати рівень води, зазвичай, відсутня.

Нагрівальні елементи

У чайниках вони бувають двох типів: відкритого й закритого.

Відкритий являє собою спіраль, яка нагадує кип’ятильник. Вона вбудована всередину колби і контактує з водою, яку нагріває. Це головний недолік спіральних електрочайників: нагрівальний елемент покривається накипом, який складно видалити. Ще один з мінусів – спіраль обов’язково повинна бути цілком занурена у воду, тому нагрівати кожен раз буде потрібно певну кількість води й не менше. Досягають максимальної температури такі чайники набагато довше дискових, але коштують значно дешевше.

У моделях із закритим нагрівальним елементом спіраль захована під металевий диск, який знаходиться у дні чайника. Вона нагріває одразу усе дно, чим збільшує швидкість закипання. За такими пристроями набагато простіше доглядати, вони працюють довгий час і не мають обмежень по наповненню: вмикати їх можна навіть з мінімальним рівнем води всередині. З недоліків – відносно високий рівень шуму при роботі.

Потужність

Зазвичай пов’язана з ємністю приладу за пропорціями: чим менше ємність, тим менше потужності потрібно витратити для нагріву. Орієнтовно співвідношення розраховується таким чином, щоб прилад зміг підігріти воду за 2-3 хвилини, не надто завантажуючи при цьому електромережу. Зв’язка об’єм-потужність виглядає приблизно так:

моделі до одного літра мають потужність до 1000 Вт;
на півтора літру – 1300-1800 Вт;
моделі об’ємом більш ніж 2 літри найпотужніші (до 3000 Вт).

Чим вище потужність приладу, тим швидше приготується чай, але слід пам’ятати про навантаження на електромережу: для багатоквартирних будинків зі старою проводкою придбання потужного електрочайника закінчиться, у кращому випадку, вибитими пробками.

Інші конструктивні особливості

Для того щоб чайник не тільки кип’ятив воду, а й робив це у комфортному для вас режимі, робіть свій вибір враховуючи наступні параметри:

довжина кабелю. Занадто короткий завадить переміщенню приладу, занадто довгий заважатиме і псувати естетичність;
підставка-база. Занадто краще, щоб вона мала гумові ніжки, які утримають її навіть на вологій поверхні. Та й в цілому вона повинна бути стійкою;
механізм відкривання кришки. Вона має відкриватися за допомогою однієї руки й залишатися закритою, коли чайник нахиляють. Найкращій механізм – засувка + кнопка, після натискання якої кришка «підстрибує»;
відстеження рівню води. Стандартне «віконце» з градуюванням у непрозорих моделях і шкала, нанесена на стінку прозорої колби;
захист від перегріву. Не дає електрочайнику занадто перегріватися після закипання й включитися, якщо у колбі порожньо.

На вибір електрочайника можуть вплинути й інші його конструктивні особливості: виробники намагаються зробити прилад максимально зручним і продуманим. Ось чим ще обладнані чайники:

фільтри. Зроблені у вигляді сітки й поміщуються у «носик», щоб до чашки не потрапляла накип. Фільтри бувають нейлонові й дротяні (з нержавіючої сталі й позолоченої). Перші швидко забруднюються, але їх не складно зняти і промити водою. Металеві сітки міцні й довговічні. Найчастіше вони не знімаються;
таймер. Дозволяє задати час автоматичного включення. Особливо зручна функція для тих, хто живе за суворим розкладом;
тривале кип’ятіння. Пристрої з цією функцією не відключаються відразу ж після закипання, а продовжують кип’ятити рідину всередині, щоб гарантовано позбавити її від патогенних мікроорганізмів, які гинуть при 100 °С. Актуально для тих, хто змушений використовувати воду низької якості;
терморегулятор. Дозволяє вибрати верхню межу нагріву води всередині колби. Деякі моделі продовжують підтримувати її на заданому рівні. Чайники з такою фішкою підходять для приготування різних сортів чаю, яким не потрібен окріп;
підсвічування. .Допомагає визначити момент відключення приладу. Особливо виразно виглядає у прозорих моделях;
управління на відстані. Існують електрочайники якими можна керувати віддалено, як і будь-якою «розумною» технікою. Такій техніці можна дати команду увімкнутись через смартфон, навіть перебуваючи при цьому не вдома. Головне – не забути наповнити колбу перед тим як покинути свій дім.

То ж який електрочайник кращий?

Той, який підходить вам найбільш всього. Замінюєте чайник через те, що старий впав і розбився? Беріть армовані моделі й обов’язково переконайтесь, що підставка має ніжки, які не ковзають. Набридло очищувати спіраль від накипу – придбайте дисковий чайник. Якщо у будинку є діти, подбайте про те, щоб модель була легка й не нагрівалася. Потужність і об’єм обирайте в залежності від стану електропроводки й кількості людей, які будуть користуватись приладом.

Поміркуйте заздалегідь, де чайник буде розташовуватися, та виміряйте відстань до найближчої розетки – саме такою повинна бути довжина шнура. Додайте до отриманої довжини пару десятків сантиметрів, для того щоб дріт не був натягнутий. Врахуйте якість води й свої улюблені напої: можливо, стане в нагоді функція тривалого кип’ятіння й терморегулятор. Дизайну й забарвленню радимо приділяти увагу в останню чергу.

Розподілить усі пункти, які описані вище, до списку за пріоритетністю – і обрати потрібну модель вийде без проблем. Бажаємо успіху!